термины менеджмент в экономике

1. Автократичний (авторитарний) стиль керівництва — вплив керівника на підлеглих переважно адміністративними методами з надмірно вираженою владою однієї особи.

2. Адаптація керівника і спеціаліста — процес активного пристосування до умов зовнішньоекономічної діяльності.

3. Адміністративні методи – це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу

(обов’язкового припису) компетентного органу, який підлягає виконанню суб’єктом ЗЕД незалежно від того, вигідне це виконання йому економічно, чи ні. 4. Акцепт (від латин. acceptus – прийнятий) – зобов’язання (згода) платника (трасата) на оплату або гарантування у визначений термін оплати переказний вексель (тратту), виставлений до оплати рахунок, задовольнити інші вимоги про оплату. Акцепт оформляється у вигляді напису „акцептовано‖ на платіжному документі (платіжній вимозі) з підписом, скріпленим печаткою.

5. Анкета — запитальний лист для отримання певної інформації шляхом написання відповідей на запитання або вибору запропонованих варіантів відповідей.

6. Антикризове управління – це управління, у якому під тиском запланованих чи випадкових факторів поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів, а також розробка заходів для зниження негативних наслідків кризи і використання її факторів для наступного стійкого розвитку підприємства (організації).

7. Антимонопольний комітет – державний орган, підпорядкований Верховній Раді України. Основними завданнями антимонопольного комітету є здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, реалізація заходів щодо захисту прав та інтересів підприємців і споживачів від його порушень.

8. Атестація працівника — визначення рівня його професійної кваліфікації, ділових здібностей, моральних якостей. Атестацію керівника і спеціаліста проводять з метою — визначення його можливостей як кандидата на вищу посаду (вертикальне зростання статусу), присвоєння кваліфікації або звання із підвищенням посадового окладу (горизонтальне зростання статусу), звільнення з посади як неспроможного ефективно виконувати посадові функції

9. Бар’єр психологічний — перешкода на шляху до дій управлінського працівника, зумовлена його психологічним станом. Розрізняють об’єктивні й суб’єктивні причини його виникнення.

10. Бартер (англ. barter) – прямий натуральний товарообмін на безгрошовій основі, коли визначена кількість одного чи кількох товарів обмінюється на еквівалентну за ціною кількість іншого чи інших товарів. Торгова операція, що здійснюється за схемою „товар за товар.

11. Бреттон-Вудські інститути — це Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин.

12. Вантажна митна декларація (ВМД) — письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків і зборів.

13. Автономне мито -, це митоке вводиться на основні односторонніх рішень органів державної влади.

14. Конвенційне (договірне) мито, е мито,яке встановлюється на базі двохсторонньої або багатосторонньої угоди, такої як ГАТТ, або угоди про митний союз;

15. Преференційне мито, — це митоке має більш низьку ставку порівняно із звичайним діючим митним тарифом, яким оподатковуються товари на основі багатосторонніх угод на товари походженням з країн, що розвиваються.

16. Глобалізація — посилення взаємозалежності національних економік, переплетіння соціально-економічних процесів, що відбуваються у різних регіонах світу і спонукають фірми до пошуку кращих умов діяльності.

17. Конкурентоспроможність підприємства — це рівень його компетенції відносно інших підприємств-конкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, менеджменту (особливо — стратегічного поточного планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

18. Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту — поєднання зусиль національних і міжнародних компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.

19.Угода — дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- чи багатосторонніми (договір).

20.Міжнародний валютний фонд — це валютно-фінансова організація міжурядового співробітництва. 

21.Европе́йский сою́з (Евросою́з, ЕС)  экономическое и политическое объединение 28 европейских государств.[7] Нацеленный нарегиональную интеграцию, Союз был юридически закреплён Маастрихтским договором в 1992 году (вступившим в силу 1 ноября 1993 года) на принципах Европейских сообществ.[8]

22.Mercosur или Mercosul — общий рынок стран Южной Америки, экономическое и политическое соглашение между АргентинойБразилиейУругваемПарагваем(членство было приостановлено 29.06.2012 до апреля 2013 года[1]), и Венесуэлой.

23.Андський пакт — спільний ринок (АНКОМ) включає Болівію, Колумбію, Еквадор, Перу і Венесуелу. Це об’єднання виникло в результаті укладення Картахенської угоди 1969 р.

24.Фіна́нсова страте́гія — довгостроковий курс фінансової політики, розрахований на перспективу і передбачає вирішення великомасштабних завдань, які визначаються економічною та соціальною стратегією

25.Міжнаро́дна торгі́вля— торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

26.Лі́зинг — підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданнілізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна. 

27.Активи (Assets) — Усе чим володіє підприємство (готівка, дебіторська заборгованість, обладнання та майно підприємства). 

28.Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

29.Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. 

30.Франчайзинг — це форма співпраці між юридично та фінансово незалежними сторонами (компаніями та/або фізичними особами), в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркоюноу-хау, комерційними таємницями, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій стороні (франчайзі) користуватися цією системою на певних умовах.

31.Экспорт товаров — вывоз материальных благ определённого свойства. Экспорт услуг— возмещаемое предоставление зарубежным партнёрам услуг производственного или потребительского характера. Экспорт капитала — инвестирование средств в целях организации собственного производства за рубежом.

32.Імпорт — ввезення товарів, послуг (іноді може вживатися щодо капіталу, знань, технологій)

33.Управлі́ння персона́лом (менеджмент персоналу) — систематично-організаційний процес відтворювання і ефективного використання персоналу.

34.До́гові́р купі́влі-про́дажу — договір, за яким продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

35.Страхува́ння — одна з форм охорони майнових й особистих інтересів застрахованих, які сплачують внески (премії) до страхових організацій і дістають відшкодування втрат, що виникають у наслідок стихійного лиха і нещасних випадків (страхування від недугстрахування від вогню (пожеж), крадіжокстрахування життя та ін.).

36.Договор мены — (бартерный обмен, бартер, мена) — вид гражданско-правового договора, при котором одна сторона берёт на себяобязательство передать другой стороне некоторое имущество против обязательства другой стороны передать первой имущество равной стоимости(с точки зрения сторон договора).

37.Ми́тний сою́з — це угода двох або декількох держав, що передбачає усунення внутрішніх тарифів та встановлення спільного зовнішнього тарифу.

38. Виконання рішення — практична діяльність з реалізації рішення, що приводить до кількісних, якісних, просторових змін в об’єкті або у всій системі управління. Це одна з трьох основних стадій управлінського процесу (циклу): отримання інформації — прийняття рішення — виконання рішення.

39. Вимоги професійні — сукупність якостей, які повинен мати управлінський працівник. Їх розподіляють на три групи: загальні, специфічні та особисті. Ці якості визначаються елементами психологічної структури особистості — статтю, віком, станом здоров’я, темпераментом, спрямованістю, досвідом та характером.

40. Вказівка — вид рішення керівника чи спеціаліста.

41. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) — міжнародна угода, досягнута на Бретон-Вудській конференції у 1947 році між 23 державами світу згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і з часом усунути імпортні квоти.

42. Делегування повноважень в апараті управління — передача керівниками і спеціалістами вищого рангу підлеглим, управлінським працівникам права опрацювання певного кола інформації, прийняття та реалізації відповідних рішень.

43. Демократичний стиль керівництва — сукупність принципів, методів і прийомів, що переважують в практичній діяльності керівника і забезпечують залучення підлеглих усіх категорій до прийняття і реалізації рішень.

Демократичний стиль керівництва — найбільш ефективний в порівнянні з іншими стилями, бо оптимальне рішення в складних умовах виробництва може бути прийняте лише колегіально.

44. Ділова гра — метод навчання керівників і спеціалістів шляхом

відтворення управлінських процесів, що мали місце в минулому або можливі в майбутньому, в результаті чого встановлюється зв’язок і закономірності впливу існуючих методів опрацювання рішень на результати виробництва в даний час і в перспективі.

45. Ділова стратегія — це стратегія бізнесів-одиниць, що визначає напрямок дій на забезпечення конкурентних переваг у конкретній сфері діяльності організації.

46. Діловий стиль роботи керівника — сукупність принципів, методів і прийомів його діяльності, що забезпечують оптимальність прийняття та виконання управлінського рішення.

47. Дисконтування – це процес визначення того, скільки потрібно інвестувати сьогодні, щоб отримати певну суму грошей у майбутньому.

48. Дисципліна трудова — дотримання працівниками певних правил поведінки на основі відповідних зовнішніх і внутрішніх нормативно-правових актів.

49. Дослідження соціологічне — вивчення особливостей поведінки людини в групі та поведінки окремих групп.

50. Економічні закони — внутрішні, об’єктивні зв’язки між соціальними групами, результатами їх праці, явищами, процесами виробництва як економічної системи. Вони виражають причинні зв’язки, які існують незалежно від свідомості людей. Функціонування фірм визначається законами, які діють у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

51. Економічна ефективність експорту – вигідність експорту, яка вимірюється відношенням вартості вивезеного з країни товару в зовнішньоторгових цінах до його вартості у цінах внутрішнього ринку.

52. Економічна ефективність імпорту – вигідність імпорту, яка вимірюється відношенням вартості ввезеного в країну товару в зовнішньоторгових цінах до його вартості у цінах внутрішнього ринку.

53. Економічна ефективність експортно-імпортних операцій –результативність зовнішньої торгівлі, яка визначається сукупністю показників, що характеризують доцільність експортно-імпортних операцій, яка зумовлена тим, що потреби економіки країни в товарах задовольняються не лише за рахунок витрат на виробництво інших (експортних) товарів, на валютну виручку від продажу яких закуповуються необхідні для країни імпортні товари.

54. Економічні методи – це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес суб’єктів ЗЕД (шляхом як позитивного, так і негативного стимулювання).

55. Експертна оцінка якостей керівника і спеціаліста — визначення ступеня відповідності управлінського працівника певній посаді, яку він займає або на яку його рекомендують.

56. Ентропія об’єкта управління — різноманітність відхилень стану об’єкта

57. Етапи процесу інтеграції — регіональна економічна інтеграція в своїй еволюції проходить п’ять основних етапів: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний (валютний союз) і політичний союз. управління від нормального (запланованого).

58. Етика керівництва — сукупність моральних норм поведінки працівників і спеціалістів, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також керівників та спеціалістів вищого рангу і підлеглих.

59. Заохочення — один із видів стимулювання працівників для досягнення конкретних основних і додаткових виробничих показників.

60. Засідання ділове —зібрання управлінських працівників, головною метою якого є обговорення та прийняття оптимального рішення.

61. Здібності керівника — природна обдарованість, знання та його досвід.

Здібності керівника доцільно розглядати відповідно до конкретних виробничих

систем та рівнів управління.

62. Зовнішньоекономічна діяльність — це ділові стосунки суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, яка основана на взаємовідносинах між ними і здійснюється як на території України, так і за її межами.

63. Зовнішньоекономічна політика держави — під зовнішньоекономічною політикою розуміють політичне оформлення міжнародних економічних зв’язків країни.

64. Ієрархія — ряд керівників зовнішньоекономічної діяльності першого рангу в порядку підпорядкування називають лінійною ієрархією.

65. Інструкції посадові — внутрішньофірмові нормативно-правові акти, що регламентують управлінську діяльність керівників і спеціалістів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

66. Інтелектуальна власність – власність на результати інтелектуальної діяльності та продукти інтелектуальної творчої праці, які щодо юридичних відносин є сукупністю об’єктів авторського винахідницького права, а також прав, пов’язаних з різними видами промислової власності та захистом від недобросовісної конкуренції.

67. Кваліфікація працівника зовнішньоекономічної діяльності — рівень підготовки керівника спеціаліста, технічного виконавця до здійснення управлінських функцій відповідно до посадової інструкції та виконання конкретної роботи.

68. Квотування (контингентування) — це кількісне чи вартісне обмеження експорту (імпорту), що вводиться на певний термін, на окремі товари і послуги, по відношенню до окремих країн (груп країн).

69. Колегіальне управління — участь працівників апарату управління в межах своєї компетенції в доборі й опрацюванні необхідної інформації, прийнятті рішень та їх реалізації.

70. Колектив трудовий — сукупність людей, об’єднаних спільними потребами, спільною ціллю і спільною діяльністю. Колектив — вища форма групової організації людей.

71. Компетентність — сукупність знань, що дозволяють керівнику адекватно відтворювати в своїй свідомості предмети, процеси, явища та їх внутрішню сутність при вирішенні управлінських проблем.

72. Конфлікт в управлінні — зіткнення протилежних інтересів окремих членів соціальної групи або цілих соціальних груп.

73. Комунікативність керівника (спеціаліста) — навички встановлення зв’язків між керівниками, спеціалістами і працівниками при виконанні службових обов’язків, спілкування їх між собою шляхом обміну інформацією.

74. Конкурентоспроможність продукції (товару) – це сукупність споживчих властивостей виробу, що характеризують його відмінність від виробу конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам з урахуванням витрат на виготовлення цього виробу.

75. Координація економічних дій — це процес погодження певних параметрів національних економічних політик з метою регулювального впливу на світогосподарські, регіональні чи функціональні зв’язки.

76. Корпоративна стратегія — це загальний план керування диверсіфіціруваною компанією.

77. Культура управління — рівень виконання управлінських функцій керівниками і спеціалістами відповідно до вимог законів і норм моралі в даному суспільстві.

78. Ліберальний стиль керівництва — стиль пасивного ставлення керівника до об’єкта управління.

79. Лідер у фірмі — особа, працівник, який очолює службову групу відповідного рівня.

80. Лізинг (від англ. Leasing – оренда) – це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з доручення і за погодження з лізингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна), за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

81. Лізинг міжнародний – лізинг, що реалізується суб’єктами, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове майно чи платежі перетинають державні кордони.

82. Людина в управлінні — Суб’єкт управління може бути представлений в одній особі або групою.

83. Методи управління — способи впливу керівника (керуючої підсистеми) на об’єкт управління. Об’єкт управління включає три групи ресурсів відповідно до їх прийнятої структури — трудові, матеріальні та фінансові.

84. Методи державного регулювання ЗЕД – це передбачені законодавством способи впливу держави на поведінку суб’єктів ЗЕД з метою отримання необхідного з точки зору публічних інтересів результату. Такі методи можна класифікувати за двома основними критеріями.

85. Механізм управління — внутрішня структура апарату управління та сукупність законів, принципів і методів впливу відповідно до мети суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

86. Міжнародна комісія (комітет) — міжнародний інститут, що створюється, як правило, на основі міжнародної угоди, має постійний характер діяльності і певні механізми для її забезпечення.

87.Міжнародна конференція — тимчасовий міжнародний інститут з власними правилами процедури і тимчасовими організаційними структурами, діяльність якого не регулюється міжнародно-правовими нормами через відсутність міжнародної правосуб’єктності.

88. Міжнародний (світовий) ринок послуг – диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, участь у функціонуванні якої у той чи інший спосіб беруть усі країни.

89. Міжнародний туризм – це багатопланова система послуг, яка спрямована на задоволення потреб осіб, які є представниками одних країн і знаходяться з короткостроковим відвідуванням в інших країнах.

90. Міжнародний франчайзинг – це система договірних відносин між великою та малою фірмою, за якою велика фірма (френчайзер) зобов’язується постачати малу фірму (френчайзі) власними товарами, рекламними послугами, відпрацьованими технологіями бізнесу, надавати короткостроковий кредит на пільгових основах, здавати в оренду своє обладнання; мала фірма зобов’язується підтримувати ділові контакти тільки з цією фірмою, вести бізнес за правилами великої фірми, перераховувати визначену договором частку від продажу на рахунок великої фірми.

91. Мораль в управлінні — сукупність правил, які визначають обов’язки людини по відношенню до людини, до групи людей, до суспільства.

92. Наукова організація управлінської праці — організація праці з урахуванням досягнень сучасної науки і передової практики.

93. Оперативне управління — вплив керівників і спеціалістів на об’єкт управління, що призводить до кількісних, якісних чи просторових змін останніх протягом дня, тижня, місяця.

94. Паралелізм і дублювання в управлінні — одночасне виконання однієї і тієї ж управлінської роботи декількома працівниками.

95. Планування – це вид управлінської діяльності, спрямований на визначення і майбутнього стану підприємства (організації), а також ресурсів, необхідних для досягнення цілей.

96. Положення — адміністративний документ, який визначає права, обов’язки, порядок і способи дій управлінських працівників.

97. Постійне представництво країни при міжнародній організації — місія постійного характеру, що направляється в країну перебування міжнародної організації (країну, де знаходиться штаб-квартира організації) для того, щоб представляти інтереси країни-члена при цій організації.

98. Практика управління — це сукупність знань про зовнішню суть явищ і процесів в управлінні.

99. Принципи управління — сукупність основних правил, якими повинен керуватись управлінський працівник при реалізації своїх функцій.

100. Процес інтеграції – поступове зближення та об’єднання економічних суб’єктів бізнесу у процесі їх взаємодії.

101. Самоуправління працівника — дії працівника у відповідності з поставленою метою в певній виробничій системі.

102. Світовий ринок послуг – це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об’єктом виступають різноманітні види послуг.

103. Сітьовий графік — цілеспрямований графік, який відтворює технологічну послідовність виконання робіт з нанесеними на нього часовими, ресурсними і,якщо необхідно, економічними інформаційними показниками.

Предыдущий:

Следующий: