термины (Автосохраненный)

Тема 1 «Система бухгалтерського обліку в банках»

О́блік — віддзеркалення господарської або іншої діяльності підприємства на підставі документів в різних вимірниках (кількісних і (або) якісних). Облік є складовою частиною управління економічними процесами і об’єктами, суть обліку полягає у фіксації їх стану і параметрів, зборі і накопиченні відомостей про економічні об’єкти і процеси, віддзеркалення цих відомостей в облікових відомостях.

Управлі́нський о́блік — це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Фінансовий облік – це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик,та роцедур обліку для виявлення вимірювання реєстрації накопичення, узагальнення,зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішній користувачам, а також внутрішні користувачам для прийняття управлінських рішень.

Управлінський облік – ведеться з метою забезпечення керівництва банку та його підрозділів оперативною фінансовою і не фінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування оцінки контролю й використання своїх ресурсів.

Ба́нк (від італ. banco — лава) — кредитно-фінансова установа, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює послуги за фінансовими операціями.

Націона́льний банк Украї́ни (НБУ) — центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаютьсяКонституцією України, Законом України «Про Національний банк України»[2] та іншими законами України. Він є емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України — гривні.

Акти́в — частина бухгалтерського балансу, що відображає на певну дату всі наявні на даному підприємстві матеріальні цінностікоштиборги різних осіб та установ у грошовому виразі.

Пасив — протилежна активу частина бухгалтерського балансу — сукупність усіх зобов’язань (джерел формування засобів) підприємства. Містить власний капітал — статутний і акціонерний, а також позиковий капітал (кредити, згруповані по складу й строках погашення).

Нормати́вно-правови́й а́кт — офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

Синтетичний облік — узагальнене віддзеркалення в грошовому вимірі економічно однорідних господарських засобів, їх джерел і господарських процесів.

Аналітичний облік (грец. analitykos — відповідний) — система бухгалтерських записів, що дає детальні відомості про рух господарських засобів; призначається для оперативного керівництва господарством і складання звітності; будується по кожному синтетичному рахунку окремо.

Облікова політика банку — це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються банківською установою для складання та подання фінансової звітності.

Операційна діяльність банку – сукупність технологічних процесів, пов’язаних з документуванням інформації за операціями банку , проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Операційний день — частина робочого дня банківської установи, регламентована внутрішнім режимом її роботи, у межах якої банківська установа має змогу здійснювати передавання, оброблення та приймання розрахункових документів в електронному вигляді.

Операційний час (banking transaction hours) – частина операційного дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання коштів, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

Операційний час (banking transaction hours) – частина операційного дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання коштів, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня.

Форма бухгалтерського обліку (ФБО) – це сукупність взаємопов’язаних облікових регістрів, а також способів відображення в них господарських операцій підприємства з урахуванням особливостей його діяльності та технології обробки інформації.

Бухгалтерський рахунок — сукупність записів бухгалтерського обліку, в яких фіксується рух певного виду коштів підприємства, фірми.

Фронт-офіс — загальне найменування групи підрозділів або процесів в організаціях, що відповідають за безпосередню роботу з клієнтами, замовниками.

Бек-офіс — операційно-облікове підрозділ, що забезпечує роботу підрозділів, що беруть участь в управлінні активами і пасивами організації, що здійснює діяльність на фінансових ринках.

Тема 2 «Облік власного капіталу»

Власний капітал – це залишкова частка в активах банку, після вирахування всіх його зобов’язань.

Основний капітал — це та частина продуктивного капіталу, яка бере участь в кількох виробничих циклах, свою вартість переносить на створюваний продукт частинами і в процесі виробництва не змінює своєї натуральної форми (будівлі, споруди, машини, обладнання і т.д.).

 Додатковий капітал — це інший капітал, укладений учасниками товариства або одержаний у процесі госпдіяльності підприємства в наслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.

Статутний капітал — капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

Розкриті резерви — резерви і фонди, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку та оприлюднені у фінансовій звітності банку.

Капітал підписний – величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї).

Дебет — ліва сторона бухгалтерського рахунку. По активних і активно-пасивними рахунками, збільшення дебету означає збільшення майна або майнових прав організації. За пасивними рахунками, збільшення дебету означає зменшення власних коштів організації (джерел).

Кредит — права сторона бухгалтерського рахунку. По активних і активно-пасивними рахунками, збільшення кредиту означає зменшення вартості майна або майнових прав організації. За пасивними рахунками, збільшення кредиту означає збільшення власних коштів організації (джерел).

Кореспонденція рахунків — це взаємозв’язок між бухгалтерськими рахунками внаслідок відображення на них господарських операцій.

Зареєстрований капітал – юридично оформлена, офіційно об’явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. 

Емісійні різниці – сума коштів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).

Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибуткутовариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.

Номінал, номінальна вартість (англ. ParValue) — номінальна або вільна вартість акції, яка встановлюється на момент первинного випуску (розміщення) акцій і обчислюється як результат ділення загальної грошової вартості частини статутного капіталу, що розміщується на кількість акцій при розміщенні.

Анулювання цінних паперів – скасування емітентом прав на володіння цінними паперами з одночасним зменшенням статутного капіталу (таке зменшення здійснюється через анулювання цінних паперів, які є власністю емітента).

Чистий прибуток — частина балансового прибутку підприємства, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів, відрахувань і інших обов’язкових платежів до бюджету. Чистий прибуток використовується для збільшення оборотних коштів підприємства, формування фондів і резервів, і реінвестицій у виробництво.

Дивіденд (лат. dividendum — те, що підлягає розділу) — частина прибутку акціонерного товариства чи іншого господарюючого суб’єкта, що розподіляється між акціонерами, учасниками відповідно з кількістю і видом акцій, часток, що знаходяться в їх володінні.

Викуплені власні акції — це прості або привілейовані акції, що були продані, а потім викуплені емітентом (акціонерним товариством, що їх випустило) та не були повторно випущені ним в обіг або анульовані.

Акціонер (Shareholder) — # Власник частки в акціонерному капіталі корпорації чи взаємного фонду / інвестиційної компанії відкритого типу / фонду взаємного інвестування.

Додатковий капітал — це інший капітал, укладений учасниками товариства або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.

Забезпечення — це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Тема 3 «Облік грошових коштів в банку»

Готі́вка (англ. cash money) — сума випущених в обіг паперових і монетних грошей, які є дійсними платіжними засобами.

Депози́т (вклад) — грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Банкомат — програмно-технічний комплекс, призначений для автоматизованих видачі та прийому готівкових грошових коштів як з використанням платіжних карт, так і без, а також виконання інших операцій, в тому числі оплати товарів і послуг, складання документів, що підтверджують відповідні операції.

Інвестиції — вкладення капіталу з метою отримання прибутку. Інвестиції є невід’ємною частиною сучасної економіки.

Моне́та  — грошовий знак, виготовлений з металу (золотасрібламіді або сплавів) встановлених законом ваги і форми, що використовується як засіб грошового обігу та платежу.

Фізи́чна осо́ба — у цивільному праві термін, що використовується для позначення людини (громадянина) як учасника правових відносин.

Юриди́чна осо́ба — організація, суб’єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Банкно́та (від англ. banknote — банківський білет) — банківські білети, кредитні знаки грошей, безтермінові грошові зобов’язання емісійного банку, виготовлені з паперу або пластика, зазвичай прямокутної форми. Банкноти випускаютьсяцентральними банками держав і обов’язкові до прийому на всій їх території нарівні з монетами.

Платі́жна систе́ма — платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Активні депозити — розміщення банківських коштів на вклади в інші банки. Депозитні операції можуть бути активними лише на міжбанківському кредитному ринку.

Пасивні депозити — це кошти, залучені банком.

12. Субординований кредит — це особливий різновид кредитування, при якій банківська організація, яка відкрилася в Україні не пізніше п’яти років тому, зможе залучити грошові ресурси Центрального Банку для здійснення власної діяльності на період, що перевищує п’ятирічний термін.

Інкасація — це збір та доставка готівкових коштів у національній валюті України з каси підприємства до каси Банку та у зворотньому напрямку.

Грошові кошти — поняття бухгалтерського обліку, яке відображає найліквідніші активи підприємства та включає готівку в касі, кошти на рахунках в банках, електронні гроші, які емітуються у відкрито циркулюючій системі, депозити до запитання та кошти в дорозі.

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Валю́тний ви́торг — сума надходжень в іноземній валюті від експорту товарів і послуг, від міжнародних кредитів, виконання робіт в інших країнах та всередині країни за іноземну валюту.

Довгострокова фінансова інвестиція — це фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інші інвестиції, котрі не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Капіта́л — за визначенням класичної економічної теорії один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від інших факторів виробництва, землі йприродних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.

Контра́кт — письмова угодадоговір, за яким сторони, що його уклали, мають взаємні зобов’язання.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Тема4 «Облік депозитів та інших зобов’язань»

Депозитні операції — це операції банків із залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб на вклади, на визначені строки або до запитання.

Депози́т (вклад) — грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Безготі́вкові розраху́нки — платежі, які здійснюються шляхом перерахування з рахунку платника на рахунок кредитора у банках без використання грошових купюр.

Вкладник — фізична особа (крім фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Строковий депозит — відкривається для зберігання грошей на встановлений термін під визначений відсоток (що становить Ваш прибуток).

Ба́нківські мета́ли — золотосріблоплатинаметали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Ощадна книжка — вкладний документ, що засвідчує внесення особою грошових сум (вкладу) до кредитної установи, а відтак і наявність відповідних депозитних договірних відносин між вкладником і кредитною установою.

Авáнс (фр. avance — випередження[1]) — грошова сума або інші матеріальні цінності, що видаються наперед у рахунок заробітку, належних платежів за товари, роботи, послуги і т. ін.

Ба́нківська платі́жна ка́ртка  — виготовлена згідно зі стандартом ISO/IEC 7810 ID-1 формату із спеціального стійкого до механічних пошкодженьпластику пластина стандартних розмірів 54x86x0,76мм, яка використовується для ідентифікації її держателя, для способу фіксації інформації і як аналог платіжних засобів.

Эмитент— организация, выпустившая (эмитировавшая) ценные бумаги для развития и финансирования своей деятельности.

Процентні доходи і витрати — операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов’язання.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.

Оща́дний сертифіка́т — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після завершення встановленого строку депозитуі відсотків по ньому.

Купонний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депозитний) сертифікат, що має окремі купони, на кожному з яких зазначено строк здійснення виплати процентної плати. У разі настання цього строку банк відриває купон і виплачує власнику сертифіката дохід згідно з визначеним процентом.

Безкупонний ощадний (депозитний) сертифікат — це сертифікат, який не має окремих відривних купонів, проценти сплачуються разом з поверненням суми вкладу (депозиту).

Процентний ощадний (депозитний) сертифікат — це ощадний (депозитний) сертифікат, який випущений банком з визначеною процентною ставкою.

Договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Поточний рахунок (current account) – вид банківського рахунка, який відкривається банками юридичним i фізичним особам на договірній основі для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Фінансова установа — юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватись банками, за винятком залучення вкладів.

Тама 5 «Облік операцій з кредитування»

Креди́т — кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на визначений строк та під відсоток.

Клиент — общее название субъекта, использующего некоторые услуги.

Короткострокові кредити — банківські кредити, у т. ч. на фінансування зовнішньоторговельних операцій, платежі за угодами РЕПО, інші види позик та авансів (включаючи іпотечні кредити), що передбачають початковий термін погашення менше одного року або виплачуються на першу вимогу.

Середньостроковий кредит — кредит, який охоплює позики строком від 1-го до 3-х років, призначені для оплати обладнання, поточні витрати, фінансування капітальних вкладень.

Суб’єкти кредиту — учасники кредитної угоди: як мінімум, кредитор і позичальник.

Статутний фонд — сукупність власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) у грошовій формі, які на-даються ними у постійне розпорядження банку.

Фіксована процентна ставка — процентна ставка, розмір якої не змінюється протягом дії кредитної угоди.

Якість активів банку — спроможність забезпечити повернення активів, аналіз позабалансових рахунків, а також вплив наданих проблемних кредитів на загальний, фінансовий стан банку.

Позичальник— суб’єкт кредитної угоди, що отримав у тимча-сове користування кредит.

Принцип кредитування — положення кредитного механізму, що визначають процес кредитування. До принципів кредитування належать: строковість, забезпеченість, платність, цільовий характер використання.

Обліковий процент — процент, установлений як плата за кре-дити, що надаються центральним банком комерційним банкам.

Норма процента — співвідношення доходу на позичковий капітал з сумою наданої позики (вимірюється у процентах).

Довгостроковий кредит банків — це зобов’язання підприємства перед кредитною установою (банком), які повинні погашатися протягом терміну, що перевищує один рік з дати складання балансу, а також пролонговані короткострокові кредити (позички), які перейшли до складу довгострокових.

Спожива́ч — фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Іпотечний кредит — це договір банківського кредиту, в межах якого права кредитора (банку) забезпечені нерухомим майном. Деякі помилково вважають, що за допомогою іпотеки можна придбати тільки нерухомість. Проте це не так — завдяки іпотечному кредиту можна купувати автомобілі, робити ремонт, брати гроші на розвиток бізнесу.

ЗАБЕЗПЕЧЕНИЙ КРЕДИТ — форма товарного кредиту, що полягає в тому, що куплений товар чи цінні папери залишаються власністю кредитора-продавця доти, поки товар не буде повністю оплачений.

Незабезпечені кредити — кредити, які не мають забезпечення або мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якої становить менш як 60 відсотків суми кредитної заборгованості.

Стандартні кредити — це кредити з обов’язковим надійним забезпеченням, надані позичальникам, які мають стабільне фінансове становище та високий рейтинг платоспроможності; позичальник ніколи не допускав затримки у сплаті кредиту та відсотків за ним.

Строковий кредит – це цільове фінансування комерційних угод з обумовленим терміном та графіком погашення (придбання/модернізація основних засобів, поповнення обігових коштів, інші цілі).

Просроченный (недействующий, неблагополучный) кредит (также: «токсичные активы») — кредит, по которому не выполняются условия первоначального кредитного соглашения.

Тема 6 «Облік фінансових інвестицій»

Ці́нні папе́ри — документи, які засвідчують зобов’язальні відносини між особою, яка їх випустила, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об’єктом прав.

Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Оці́нка інвести́цій — оцінка можливих майбутніх витрат і доходів, що можуть виникнути в результаті інвестицій у даний проект протягом очікуваного терміну його дії. Оцінка інвестицій включає оцінку ризиків і чутливості проекту, тобто того, в якому ступені можливі помилки в прогнозах можуть уплинути на очікувані результати за даним проекту.

Прямі інвестиції — безпосереднє вкладення коштів інвестором в об’єкти інвестування. 

Непрямі портфельні інвестиції — інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

Капітальна інвестиція — це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання будівель або їх частин, обладнання, інструменту, інвентарю, інші капітальні роботи і витрати на проектно-пошукові роботи, геологорозвідувальні і бурові роботи, а також витрати на відведення земельних ділянок і переселення у зв’язку з будівництвом, на підготовку кадрів для підприємств, що будуються та ін.

Довгострокові фінансові інвестиції — це інвестиції на період більше одного року. Такі інвестиції відносяться до необорот¬них активів, виходячи з того, що вини не можуть бути реалізованими в будь-який момент.

Короткострокові (поточні) фінансові інвестиції — це інве¬стиції на період до одного року. Ці інвестиції відносяться до оборот¬них активів виходячи з того, що вони можуть бути реалізованими в будь-який момент.

Портфельна інвестиція — господарська операція, яка пе¬редбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансо¬вих активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов’язани¬ми з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).Пайові цінні папери — це цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН), право на отримання частини прибутку, загалом у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН).

Боргові цінні папери (англ. debt securities) — це цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.

ІПОТЕЧНІ ЦІННІ ПАПЕРИ (mortgage-backed security) – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До І.ц.п. належать: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати та заставні.

Похідні цінні папери (деривативи) – ЦП, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом та / або зобов’язанням на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного контрактом, цінних паперів, інших фінансових та / або товарних ресурсів.

Контроль – це повноваження кредитувати фінансовою та інформаційною політикою ціьго підприємства для отримання вигоди його діяльності.

Фіна́нсова гара́нтія (англ. Guarantee) — підтвердження того, що третьою стороною буде погашена заборгованість, або будуть виконані зобов’язання.

Овердра́фт (англ. overdraft — сверх планируемого, перерасход) — кредитование банком расчётного счёта клиента для оплаты им расчётных документов при недостаточности или отсутствии на расчётном счёте клиента-заемщика денежных средств. В этом случае банксписывает средства со счета клиента в полном объёме, то есть автоматически предоставляет клиенту кредит на сумму, превышающую остаток средств.

Дисконт — це різниця між вартістю погашення цінних паперів та їх собівартістю без урахування нарахованих на час придбання процентів, якщо собівартість нижча від вартості погашення.

Премія (від лат. praemia — нагорода, відзнака) — одна з форм заохочення успіхів, досягнутих в праці, науці, літературі, мистецтві чи іншій суспільно корисній діяльності. Премії можуть мати форму нагородмедалей, дипломів, грошових заохочень і т. п

Пайові цінні папери — це цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН), право на отримання частини прибутку, загалом у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН).

Інвестиції іноземні (рос: инвестиции иностранные; англ.: foreign investments) — всі види майнових та інтелектуальних активів, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в Україні, в результаті чого утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестиції фінансові (рос: инвестиции финансовые; англ.: financial investments) — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Розрізняють І. ф.: 1) довгострокові — фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент; 2) поточні — інвестиції, на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Тема 7 «Облік операцій банку в іноземній валюті»

Валюта звітності (рос: валюта отчетности;англ.: money of account) — одиниця виміру, щозастосовується для заповнення фінансової звітності (в Україні — гривня).

Валюта іноземна (рос: валюта иностранная;

англ.: foreign currency)- валюта готівкова, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, які вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу; платіжні документи в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях; кошти в грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках, та вклади у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами

Валюта України — грошові знаки, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу[1]. З 1996 року валютою України єгривня.

Пра́во вла́сності (в об’єктивному розумінні) – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов’язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Валю́тні ці́нності — родове поняття, що охоплює наступні речі: валюта України, іноземна валюта,  платіжні документи ,  банківські метали

Ба́нківські мета́ли — золотосріблоплатинаметали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Валю́тний ри́нок — ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.

9. Конвертация валюты – это возможность свободного обмена денежных единиц одного государства на денежные единицы другого, в процессе осуществления разного рода внешнеэкономических операций.

Грошовий обіг підприємства — економічна категорія, що являє собою реальний рух грошових коштів, пов’язаний з їх розподілом та використанням в процесі здійснення господарської діяльності.

Кредитно-фінансові установи (організації) — це банки, що здійснюють всі банківські операції відповідно до закону, і небанківські кредитні організації, що мають право здійснювати окремі банківськіоперації.

Форвардна операція — господарча операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання (продаж) форвардної угоди, тобто зобов’язання придбати (продати) продукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цінності у визначений час у майбутньому, з фіксацією ціни реалізації на дату укладення (придбання) форвардної угоди. 

Спот-курс (курс спот) — ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни.

Ф’ючерсні валютні операції — це строкові стандартизовані угоди на біржах, що являють собою купівлю-продаж валюти і за яким продавець приймає зобов‘язання продати , а покупець приймає зобов’язання купити стандартну кількість визначеної валюти на визначену дату у майбутньому ( більше трьох робочих днів) за курсом, заздалегідь установленому при укладанні угоди.

Опціонні валютні операції — це стандартний контракт, який породжує право для покупця опціону ( переважно ними виступають компанії) і зобов’язання для продавця опціону( переважно ними виступають валютні спекулянти) на здійснення купівлі або продажу певної кількості однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим на момент укладання угоди курсом у на перед погоджену дату або протягом узгодженого періоду часу.

 Валюта котирування  валюта, що котирується відносно базової валюти. У прикладі, наведеному вищі валютою котирування виступає гривня.

Валютна позиція  це існування незавершеної арбітражної угоди( нереалізованих зобов’язань), що виникли після здійснення операції її відкриття. Валютна позиція призупиняє своє існування у момент її закриття.

Валютний арбітраж- це створення позиції в іноземній валюті, яка дозволяє у відносно короткий строк отримати прибуток від вигідної зміни валютних курсів.

ПЛАТІЖНА КАРТКА (payment card) – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Нерезиденты (англ. nonresident) — юридическиефизические лица, действующие в одном государстве, но постоянно зарегистрированные и проживающие в другом.

Тема 8 «Облік основних засобів та не матеріальних активів»

Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Виробничі основні засоби — це засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню. До них належать будівлі, споруди, силові машини та устаткування, передавальні пристрої, транспортні засоби, робоча худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби, що діють у сфері матеріального виробництва.

Невиробничі основні засоби — це засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва та передбачені для обслуговування потреб житлово-комунального господарства, охорони здоров’я, освіти, культури. До них належать споруди, будівлі, машини, обладнання, апарати та інші засоби, що використовуються в невиробничій сфері.

Інвестиційна нерухомість — нерухомість (земля чи будівля або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або лізингоодержувачем за договором про фінансовий лізинг [оренду]) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей.

Лізингові платежі — це плата, яку здійснює лізингоодержувач за використання наданого йому в оренду майна (об’єкта лізингу) і яка встановлюється в розмірі, що забезпечує відшкодування його вартості і одержання лізингодавцем певного прибутку.

нематеріальні активи — Активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи — капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося.

Необоротними активами є ресурси підприємства термін використання яких більше року або протягом операційного циклу, якщо цим активам більше року

Переоцінка — це зміна оцінки, нова оцінка вартості товарів, майна, запасів та інше. В бюджетних організаціях переоцінка здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством.

переоцíнена вáртість – вартість основних засобів або нематеріальних активів після їх переоцінки.

Пéрвісна вáртість – історична (фактична) собівартість основних засобів чи нематеріальних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) основних засобів або нематеріальних активів.

Амортизáція ( лат. amortisation — погашення, сплата боргів) — теж що і амортизаційні відрахування — процес поступового перенесення вартості основних фондів на продукт, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу засобів виробництва. Амортизаційні відрахування використовуються для повного відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).

Ме́тоди амортиза́ції — методика за якою розраховується Амортизація. Амортизація нараховується згідно з Національним положенням бухгалтерського обліку, а саме П(С)БО 7 «Основні засоби» (п. 26) а також Податкового кодексу України (стаття 144–146).

прямолінійний метод – річна сума амортизації розраховується, як ділення вартості, що амортизується, на термін корисного використання об’єкта основних засобів.

Метод зменшення залишкової вартості – це річна сума амортизації розраховується як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості – це річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи з терміну корисного використання об’єкта і подвоюється

Кумулятивний метод — річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничого метод — місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Бала́нсова ва́ртість акти́вів (англ. Book Value) — вартість основних та оборотних коштів підприємства на певний час. Розраховується, як початкова вартість придбаного капіталу (об’єкта), за якою він обліковується у балансі за мінусом нагромадженої суми зносу. Балансова вартість організації визначається як її чисті активи, власний капітал, тобто як різниця між сукупними активами і сукупними зобов’язаннями (боргами)

Тема 10 « Облік доходів витрат фінансового результату діяльності»

Витрати — зменшення обсягу матеріальних цінностей, коштів тощо, які відбуваються в процесі свідомої людської діяльності; зменшення певних ресурсів у фізичних процесах

Дохі́д — 1. Гроші або матеріальні цінності, одержувані державою, юридичною та фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності (виробничої, комерційної, посередницької і т. ін.)

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансовий результат — це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Процентні доходи і витрати — операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу і сумі активу або зобов’язання.

Ліквідність — можливість швидкого переводу активу у готівку без істотної втрати його вартості (з мінімальними витратами)

Комісійні (англ. fees, в контексті комісійного магазину — consignment fees) — винагорода посереднику між сторонами у процесі купівлі-продажу матеріальних чи нематеріальних активів. Як правило становить або певний відсоток від суми угоди, або являє собою певну фіксовану суму

Прибу́ток (англ. Profit) — сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків.

Збиток, збитки (англ. Losses) — суми втрачених активів, наприклад, через втрати, крадіжки або зобов’язання, які виникли, наприклад, у результаті правопорушення.

Дивіде́нди (лат. dividendum —те, що підлягає поділу) — частина прибутку, яка виплачується (і) емітентом корпоративних прав на користь власників корпоративних прав, або (іі) державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або місцевої громади (що, за своєю суттю, — те саме).

Резерв банку — кошти, що формуються банком з метою компенсування можливих збитків за вкладеннями в активи у вигляді цінних паперів, що виникають унаслідок зниження суми очікуваного відшкодування порівняно з балансовою вартістю цих цінних паперів.

Адміністративно-управлінські витрати — це витрати, пов’язані з управлінням підприємством як цілісним комплексом (заробітна плата, страхування, додаткові виплати, виплати за навчання тощо; амортизація адміністративних приміщень та обладнання, витрати на їх утримання — оренда, податки, страхування, знос, ремонт, комунальні послуги; амортизація нематеріальних активів; оплата за юридичні, аудиторські, медичні та інші послуги; загальні витрати, витрати на реєстрацію підприємства тощо).

Асоційоване підприємство (компанія) — підприємство, в якому інвестору прямо або через дочірні компанії належить більше 20 відсотків голосів (пакет акцій), тобто підприємство в якому інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємствомінвестора.

Дочірнє підприємство (ДочПДчП) — юридична особа, створена іншою юридичною особою як єдиним учасником.

Метод ефективної ставки відсотка — метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Внутрішньогрупові операції — операції між материнським та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи.

Економічна вигода — потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;

Первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення:

Проценти — плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Предыдущий:

Следующий: