укр лит термины

Стопи

двоскладові

˘ ˘

пірихій

˘ ¯

ямб

¯ ˘

хорей, трохей

трискладові

¯ ˘ ˘

дактиль

˘ ¯ ˘

амфібрахій

˘ ˘ ¯

анапест

Ба́йка — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршовий твір повчального змісту.

При́тча — повчальна алегорична оповідь, в якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.

Ана́фора (грец. αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна із стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Епі́фора — повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршовихрядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.

Синекдоха заснована на кількісному зіставленні предметів та явищ. Вживання однини у значенні множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового тощо.

Іро́нія — троп, у якому справжній сенс суперечить явному сенсу або є прихованим. Іронія створює відчуття, що предмет обговорення не такий, яким здається.

Гумор —  художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури, або мистецтва, що використовує цей прийом.

Сатира — гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ індивідуального, суспільного й політичного життя.

Сарказм — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іроніїтроп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства

Епігра́ма — жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою.

Асона́нс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі.

Романтизм – внутрiшне «Я», почуття людини.

Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства.

Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла.

Неокласици́зм — загальна назва ряду художніх течій 2-ї половини 19—20 ст., які зверталися до традицій античності,відродження та класицизму. У своїх творах представники-неокласицисти протиставляли суперечностям життя вічні «естетичні норми минулого». ЗЕРОВ, ДРАЙ-ХМАРА, РИЛЬСЬКИЙ, ФИЛИПОВИЧ, КЛЕН.

Розстрiляне Вiдродження —  Микола КулішМатвій ЯворськийВолодимир ЧеховськийВалер’ян ПідмогильнийПавло ФилиповичВалер’ян ПоліщукМарко ВоронийМихайло Козоріс, Михайло Яловий

ПЛУГ —  спілка селянських письменників в Україні. З 1931 — Спілка пролетарсько-колгоспних письменників. Ліквідована після постанови ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 року.

МАРС (Майстерня Революційного Слова) — літературне об’єднання. Засноване в Києві 1924 року під назвою «Ланка», у 1926 році перейменувалося в МАРС.

Валер’ян ПідмогильнийГригорій КосинкаЄвген ПлужникБорис Антоненко-Давидович,Дмитро ФальківськийТодось ОсьмачкаБорис Тенета, Іван Багряний.

«Гарт» — союз українських пролетарських письменників, організований 1923. Ідеолог — Василь Еллан-Блакитний. Ключова статутна вимога — творчість українською мовою.

 І. КуликВ. СосюраВ. ПоліщукМ. ЙогансенП. ТичинаО. Довженко, М. Хвильовий.

Вільна Академія Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ) — літературне об’єднання в Україні. Виникла у Харкові, існувала з січня 1925 до 28 січня 1928.

 Микола ХвильовийМихайло ЯловийМикола КулішПавло Тичина, Юрій Яновський.

Метонімія (грец. μετωνυμία — перейменування) — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою.

Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного.

Катре́н — чотиривірш.

Терце́т — тривірш.

Антитеза – зiставлення протилежних думок.

Травесті́я  —твір серйозного або й героїчного змісту та відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.

Бурле́ск —стиль сатиричної літератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект, Наприклад «Енеїда» Котляревського на тему однойменої героїчної поеми Вергілія.

Перифра́з —троп, що описово виражає одне поняття за допомогою декількох.

Предыдущий:

Следующий: