термины Провер

ЗМІСТ

Альтитуда……………………………………………………….…8

Аномальний пластовий тиск — ………………………………….8

АТП (аномалія типу «поклад») — ……………………………….8

Базисні горизонти — …………………………………………..…..8

Біохімічний метод (мікробіологічний) — ……………………….8

Бокове каротажне зондування — ……………………………….8

Боковий каротаж — ……………………………………………..9

Вибір інтервалу відбору керна — ………………………………..9

Виявлена нафтогазоперспективна структура (або АТП) — 9

Газометричний метод —…………………………………………9

Гамма – метод (гамма каротаж) ГК — ………………………10

ГЕО — ………………………………………………………………10

Геологічний профіль — ………………………………………….10

Геологорозвідувальні роботи (ГРР)-…………………………..10

Геолого-технічний наряд на буріння свердловини (ГТН) — ..10

Геоструктурні елементи І порядку —………………………….11

Геоструктурні елементи ІV порядку —………………………..11

Геоструктурні елементи ІІ порядку ………………………….11

Геоструктурні елементи ІІІ порядку —………………………..11

Геоструктурні об’єкти — ……………………………………….12

Геофізичні методи дослідження свердловин (ГДС) …………12

Геофізичні методи досліджень — ………………………………12

Геохімічні критерії — …………………………………………12

Геохімічні методи досліджень — ……………………………….12

Гідростатичний тиск — …………………………………………13

Гравірозвідка — …………………………………………………13

ГРР — ……………………………………………………………….13

Детальна геолого-економічна оцінка ГЕО-1 — ………………14

Діелектричний каротаж — …………………………………….14

Досліджуваний фонд — …………………………………………..14

Дослідно-промислова розробка покладів — ……………………14

Екрановані поклади — …………………………………………….15

Експлуатаційні свердловини — ………………………………….15

Електричні методи дослідження свердловин — ………………15

Електропрофілювання — …………………………………………15

Електророзвідка —………………………………………………….15

Запаси — ……………………………………………………………..16

Запаси балансові — …………………………………………………16

Запаси з невизначеним промисловим значенням — ……………16

Запаси позабалансові — ……………………………………………16

Запаси умовно балансові — …………………………………………16

Зона нафтогазонакопичення — ……………………………………17

Індукційний каротаж — ……………………………………………17

Інклінометрія — ……………………………………………………..17

Кавернометрія — …………………………………………………….17

Каустобіоліти — …………………………………………………….17

Класифікація видобувних запасів нафти і газу —………………..17

Класифікація свердловин — …………………………………………17

Колектор — ……………………………………………………………18

Комбіновані поклади — ……………………………………………..18

Кондиційність — ………………………………………………………18

Конструкція свердловини — …………………………………………18

Критерії оцінки нафтогазоносності — ……………………………18

Літогеохімічний метод — ……………………………………………18

Літологічні критерії — …………………………………………….….19

Літологічно обмежені поклади……………………………………….19

Магніторозвідка — ……………………………………………………..19

Масивні поклади – …………………………………………………….19

Метод потенціалів самостійної поляризації (ПС) ………………….20

Методи пошуково-розвідувальних робіт — …………………………20

Методика пошукового буріння — …………………………………..…..20

Міграція нафти і газу — …………………………………………………21

Мікрокаротаж — ………………………………………………………..21

Надра — ……………………………………………………………………21

Нафта —…………………………………………………………………..21

Нафто — ,газо — ,водо насиченість — …………………………………..21

Нафтогазогеологічне районування — …………………………………21

Нафтогазоносна область — ……………………………………………22

Нафтогазоносна провінція — …………………………………………..22

Нафтогазоносний район — ……………………………………………..22

Неорганічне походження нафти і газу — ………………………………23

Нормальний пластовий тиск — ……………………………………..…23

Об’єкти геологорозвідувальних робіт на нафту і газ — ……………..24

Ознаки нафтогазоносності — …………………………………………..24

Опорні свердловини — ……………………………………………………24

Опосередковані ознаки нафтогазоносності — ………………………..24

Органічне походження нафти і газу — ……………………………..…24

Освоєний фонд — ………………………………………………………….25

Палеогеографічні критерії — ……………………………………………25

Параметричні свердловини — ………………………………………..…25

Пастка — …………………………………………………………………..25

Перспективні ресурси — …………………………………………………25

Підготовлена до пошукового буріння структура(або об’єкт АТП) 26

Пластовий поклад — …………………………………………………..…26

Пластовий тиск — ……………………………………………………….26

Поверх розвідки — …………………………………………………………26

Повзуча система розвідки — …………………………………………….26

Поклади дуже складної будови —………………………………………..26

Поклади простої будови — ……………………………………………….27

Поклади складної будови — ……………………………………………27

Поклад…………………………………………………………………27

Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) — …………………..27

Попередньо розвідані запаси — ……………………………………….27

Пористість відкрита — ……………………………………………….28

Пористість вторинна — ………………………………………………28

Пористість гірської породи — …………………………………………28

Пористість ефективна — ……………………………………………..28

Пористість загальна — …………………………………………………28

Пористість первинна — …………………………………………………28

Породи – покришки (флюїдоупори) —……………………………….. 28

Походження нафти і газу — ……………………………………………28

Початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО – 3) — …………..…… 28

Природний горючий газ — ………………………………………………28

Природній резервуар………………………………………………….29

«Пріоритетна» точка — ……………………………………………….29

Пробна експлуатація — …………………………………………………29

Прогнозні ресурси —…………………………………………………..…29

Прогнозування нафтогазоносності — ………………………………..30

Прямі ознаки нафтогазоносності — …………………………………30

Радіоактивні методи дослідження свердловин — ………………….30

Регіональний етап — …………………………………………………..30

Резервний фонд ……………………………………………………….31

Резистивиметрія — ………………………………………………….…31

Ресурси — …………………………………………………………………31

Родовище -……………………………………………………………… 31

Розвідані запаси — ………………………………………………………31

Розвідувальний етап — …………………………………………………32

Розвідувальні свердловини — ……………………………………………32

Система розвідки…………………………………………………….32

Система розміщення свердловин — …………………………………….32

Склепінні поклади — ………………………………………………………33

Спеціальні свердловини — ………………………………………………..33

Стадійність геологорозвідувального процесу —……………………….33

Стадія визначення наявності пасток вуглеводнів і підготовка об’єктів(структур) до глибокого буріння — ……………………………33

Стадія оцінки і підготовки родовищ (покладів) до розробки —……..33

Стандартний каротаж — ………………………………………………33

Структури виведені із фонду — ………………………………………….33

Структурна карта…………………………………………………………..33

Структурні свердловини — ………………………………………………33

Тектонічні критерії — ……………………………………………………33

Ущільнювальна система — ………………………………………………33

Фонд підготовлених глибокого буріння на нафту і газ структур….33

Хімічний склад пластових вод нафтових і газових родовищ — …….33

Шляхи підвищення ефективності ГРР — ……………………………….33

Якісна оцінка перспектив нафтогазоносності надр —…………….. ..33

Альтитуда – перевищення над рівнем моря або будь-якої точки земної поверхні, гирла свердловини.

Аномальний пластовий тиск тиск, що діє на флюїди, які містяться в поровому просторі породи, величина якого відрізняється від нормального (гідростатичного). Пластовий тиск, який перевищує гідростатичний на 30% називається аномально високим (АВПТ), менший гідростатичного на 10% — аномально низьким (АНПТ). Неочікуване розкриття зон АВПТ – причина багатьох ускладнень.

АТП (аномалія типу «поклад») – це аномальні ефекти в геофізичних полях або значеннях фізичних параметрів середовища, що викликані впливом нафтогазонасичення порід і визначаються за геофізичними даними. Найбільш контрастні АТП пов’язані з газовими покладами значної (20-50 м і більше) висоти. Нафтові поклади викликають менший ефект. Виділення АТП вимагає застосування сучасних технічних засобів, методичних прийомів і складних процедур математичної обробки.

Базисні горизонти – виділяються в поверхах розвідки та є найбільш багаті та продуктивні горизонти, які розглядаються як можливі основні горизонти розробки. Базисний горизонт може знаходитися в будь-якій частині поверху розвідки.

Біохімічний метод (мікробіологічний) ґрунтується на вивченні поширення мікроорганізмів (бактерій), які окислюють вуглеводні в природних середовищах (ґрунтах, породах, водах) найбільш показовими для пошуків є мікроорганізми, які окислюють пропан, бутан і пентан. Найінтенсивніше процеси бактеріального окиснення вуглеводнів відбувається у зоні активного газообміну. Розвиток певних видів мікроорганізмів, і насамперед тим, що живляться важкими вуглеводнями, є показником наявності на глибинах стійкого вуглеводневого джерела.

Бокове каротажне зондування — різновид електричного метода дослідження свердловин, який представляє собою цикл вимірювання зондами різної довжини, що забезпечує різний радіус дослідження. Результати досліджень використовуються для виявлення пластів із проникненням фільтрату ПР, визначення питомого опору незмінної частини пластів і зони проникнення, визначення пористості і нафто газонасиченості порід-колекторів.

Боковий каротаж – модифікація електричного метода дослідження свердловин, що проводиться з використанням три -, семи — і дев’ятиелектродного зонда з автоматичним фокусуванням струму. Доцільно використовувати в процесі буріння на високо мінералізованому буровому розчині опором до 0,1 – 0,5 мм. За результатами здійснюють розчленування розрізу за уявним опором порід, вивчення літології, пористості, проникності порід, визначають параметри зони проникнення фільтрату бурового розчину і характер насичення пластів.

Вибір інтервалу відбору керна залежить від поставлених геологічних задач. На родовищах, де верхня частина розрізу вивчена керн відбирається лише на контактах свит, а в ще не вивченому інтервалі – в межах достатніх, щоб охарактеризувати перспективну частину розрізу, кожний стратиграфічний комплекс, різні літофації. В розвідувальних свердловинах керн відбирається в інтервалах продуктивних горизонтів для отримання інформації про фільтраційно-ємкісних і петрофізичних властивостей гірських порід.

Виявлена нафтогазоперспективна структура (або АТП) – це геологічний об’єкт в нафтогазоперспективних відкладах, наявність і контури якого підтверджені геологічним або геофізичним методом.

Газометричний метод ґрунтується на явищі розсіювання газоподібних вуглеводнів із покладів нафти чи газу і вивченні кількісного та якісного складу газу, кернів, шламів, глинистих розчинів, а також пластових вод. Такі газометричні дослідження виконуються в процесі газової зйомки, під час якої здійснюють відбір зразків керна, шламу, води, аналіз газу на хроматографі, обробку результатів згідно з обчислювальними програмами і встановлення фонових концентрацій, побудову геохімічних карт, діаграм, виділення полів аномальних концентрацій. На деяких родовищах, наприклад, Монастирському в ДДЗ, вплив ореолів розсіювання ВВ на зміну геофізичних і геохімічних периметрів у перекриваючих породах зареєстровано на відстані 1700 м.

Гамма – метод (гамма каротаж) ГК базується на вивченні природної радіоактивності гірських порід, яка зумовлена присутністю в них радіоактивних елементів – урану, торію, актинію, продуктів їхнього розпаду, а також ізотопу калію. З осадових порід найбільш радіоактивними є глини, особливо тонко дисперсні темнозабарвлені глини морського походження та калійні солі. Найменшу радіоактивність мають ангідрити, кам’яна сіль. Радіоактивність пісків, вапняків, доломітів залежить від вмісту глинистого матеріалу. У комплексі з іншими геофізичними методами результати ГК використовуються для літологічного розчленування розрізів свердловин, виділення порід-колекторів, оцінки глинистості порід, визначення водо нафтового контакту.

ГЕО – геолого-економічна оцінка об’єктів.

Геологічний профіль – являє собою графічне зображення у вертикальній площині будови надр і покладів, що містяться в них. На профілі зображено послідовність нашарування гірських порід різного віку, їх літологічний склад, умови залягання і т.п. Вихідними даними для побудови геологічного профілю є дані геофізичних досліджень і буріння свердловин.

Геологорозвідувальні роботи (ГРР) на нафту і газ – це сукупність взаємопов’язаних виробничих робіт і наукових досліджень, які виконуються в певній послідовності і повинні забезпечити відкриття, геолого-економічну оцінку і підготовки до розробки родовий.

Геолого-технічний наряд на буріння свердловини (ГТН) – основний документ для бурової бригади в процесі буріння. ГТН складається з геологічної та технічної частини. У геологічній частині наведені: геологічний проектний розріз свердловини, літологічний склад, стратиграфія, кути падіння порід, можливі ускладнення, інтервали відбору керна, комплекс геофізичних досліджень, інтервали перфорації. У процесі буріння геолог повинен порівнювати дані проектного розрізу з фактичними даними і вносити відповідні зміни та доповнення.

Геоструктурні елементи І порядку в платформенних областях – це плити, сегменти (частини плит), мегаантеклізи та антеклізи, внутрішньоплатформенні мегасинеклізи, синеклізи, крайові мегасинеклізи. В складчастих областях – мегаантиклінарії, мегасинеклінарії, антиклінарії та синклінорії, передові прогини, крайові шовні зони.

Геоструктурні елементи ІV порядку – це найдрібніші за порядком геоструктурні елементи, які ще називають локальними структурами або пастками нафти і газу. До геоструктур них елементів ІV порядку належать різноманітні за будовою і генезисом локальні підняття, які можуть бути пасткою для нафти і газу: це антиклінальні складки, ерозійні виступи, рифи, незамкнуті структури ( у вигляді флексур, структурних носів, монокліналей), які можуть бути ускладнені диз’юктивами, фаціальною зміною порід, стратиграфічними незгідностями, солянокупольною тектонікою,діапірам. Геоструктурні елементи ІV порядку є безпосередніми об’єктами для постановки на них пошукового буріння і в практиці проведення ГРР робіт одержали назву «нафтогазоперспективний об’єкт».

Геоструктурні елементи ІІ порядку в платформенних областях належать: асоціації мегавалів і кряжі, склепінні підняття, авлакогени, рифти, внутрішньоплатформенні западини, регіональні монокліналі. В складчастих системах – мегаантикліналі й мегасинкліналі, серединні масиви й між гірські западини, прогини, рифові системи.

Геоструктурні елементи ІІІ порядку – у платформенних умовах виділяють такі геоструктурні елементи: куполоподібні підняття, мегавали, вали, бокові підняття, горсти, грабени та ін.. У складчастих та перехідних територіях до структур ІІІ порядку належать: асоціації антикліналей, зони рифогенних структур і зони регіональних й глибинних розломів.

Геоструктурні об’єкти – це різнорідні й різномасштабні складові частини (геоструктурні елементи) платформи, складчастих і перехідних територій земної кори, які сформувалися внаслідок тектонічних процесів геологічного розвитку. З такими геоструктур ними об’єктами пов’язана переважна більшість відкритих родовищ, які вміщують основні запаси нафти і газу в літосфері. Загальноприйнятої класифікації геоструктур них елементів не розроблено. Поділяють на: надпорядкові геоструктурні елементи, геоструктурні елементи І,ІІ, ІІІ, ІV порядку.

Геофізичні методи дослідження свердловин (ГДС) – дослідження свердловин, заснованих на вимірі різних фізичних та хімічних параметрів гірських порід вздовж стовбура свердловини. В даний час ГДС є основними методами у вирішенні таких задач: Літологічне розчленування розрізу, виділення порід колекторів та їх властивостей, визначення параметрів нафто газонасиченості порід-колекторів для підрахунку запасів, контроль за технічним станом свердловин і розробки родовища, проведення прострілювально-вибухових робіт. Класифікація методів ГДС здійснюється у відповідності до фізичного поля, що вивчається : електричні, радіоактивні, акустичні, термічні, магнітні, геохімічні та інші. Результати ГДС відображаються у вигляді каротажних діаграм.

Геофізичні методи досліджень при пошуково-розвідувальних роботах на нафту і газ поділяють на дві групи польові методи (розвідувальна геофізика) і промислові методи (геофізичні дослідження свердловин – каротаж).

Геохімічні критерії дозволяють класифікувати геологічні об’єкти на регіональному, рідше загальному рівнях за генерацій ним потенціалом, за співвідношенням нафти та газу в прогнозних ресурсах вуглеводнів. Основним геохімічним критерієм, який сукупно враховує масу, концентрацію, тип і ступінь перетворення розсіяної органічної речовини.

Геохімічні методи досліджень ґрунтуються на виявленні вуглеводнів, що мігрують із покладів, установлені закономірностей їхнього розподілу, а також на вивченні змін гірських порід, підземних вод, ґрунтів, що виникають під впливом вуглеводнів. Залежно від конкретних пошукових завдань, об’єктів випробування і виду аналітичних визначень застосовують методи газометричний, біогеохімічний, літогеохімічний. Геохімічні методи проводяться разам із геофізичними, геологічними.

Гідростатичний тиск – тиск створений стволом води (густина 1000 кг/м3) висотою від гирла свердловини до пласта. Тиск, який значно відрізняється від гідростатичного називають аномально високим пластовим тиском (АВПТ).

Гравірозвідка – геофізичний метод, який базується на вивчені аномального поля сили тяжіння на земній поверхні, яке зумовлене не рівномірним розподілом мас в надрах і неоднорідністю густин гірських порід. Проводиться гравіметрична зйомка для виявлення аномалій. Після інтерпретації матеріалів будується гравіметрична модель об’єкта, що вивчається (карти, профілі). При гравіметричній зйомці, що проводиться спеціальними приладами – гравіметрами вимірюється прискорення сили тяжіння. При нафтогазопошукових роботах гравірозвідки використовується для розв’язання таких геологічних завдань:

вивчення будови фундаменту;

виділення основних структурних елементів земної кори;

виявлення і пересування регіональних розломів;

пошуки і оконтурення соляно-купольних структур, зон розвитку рифових масивів, інтрузій в осадовій товщі, визначення напрямів та обсягів сейсморозвідки;

визначення напрямів та обсягів сейсморозвідки.

ГРР – це періодичний аналіз результатів геологічного та технічно-економічного вивчення скупчень корисних копалин з метою оцінки їх промислового значення на основі визначення із зростаючою детальністю технічної схеми видобутку і переробки мінеральної сировини, техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва. Виділяють детальну, попередню та початкову ГЕО.

Детальна геолого-економічна оцінкаГЕО-1 проводиться з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності нафтогазовидобувного підприємства, оцінки економічної доцільності фінансування робіт для облаштування промислу і видобування вуглеводнів. ГЕО-1 виконується на етапі розвіданих запасів нафти і газу і включає техніко – економічне обґрунтування постійних кондицій для їх підрахунку. Матеріали детальної ГЕО-1 родовища корисних копалин, позитивно оцінені Державною комісією по запасах корисних копалин, є основним документом, що обґрунтовує доцільність фінансування робіт з будівництва гірничодобувних об’єктів.

Діелектричний каротаж модифікація електричного метода дослідження свердловин, що базується на вимірюванні діелектричної проникності гірських порід. Значення відносною діелектричної проникності для основних породоутворюючих мінералів складає 4-10 відносних одиниць, для нафти 2-3, газу -1, а для води 80. Це дозволяє чітко виділяти водо насичені породи, визначати пористість і в комплексі з іншими методами ГДС встановити

Досліджуваний фонд, який вміщує структури, які знаходяться в пошуковому бурінні та структури, які знаходяться в консервації.

Дослідно-промислова розробка покладів (родовищ) ДПР( – пробна експлуатація) – це початковий період розробки нафтового (газового) родовища або його частини розвідувальними і випереджувальними (першими видобувними) свердловинами з метою одержання необхідної кількості інформації, що використовується для обґрунтування показників промислової розробки та складання проекту облаштування промислу. В процесі ДПР встановлюють межі продуктивності, оптимальні робочі дебіту, характер зміни пластових тисків, режими покладів, експлуатаційні об’єкти і т.п.

Екрановані поклади пов’язані з відповідними пастками, тобто з пластами, які вгору за підняттям екрановані тектонічно, стратиграфічно, літологічно.

Експлуатаційні свердловини – бурять для розробки покладів та вилучення нафти і газу із земних надр. До цієї категорії належать добувні, нагнітальні, оціночні і спостережні. За результатами експлуатаційного буріння здійснюють переведення запасів нафти і газу із категорії С1 у категорії В і А.

Електричні методи дослідження свердловин базуються на відмінностях електричних властивостей різних гірських порід. До таких властивостей відносяться типовий електричний опір або електропроникність, абсолютна діелектрична проникність, природна електрохімічна активність та ін.. Основні модифікації стандартний каротаж, мікрокаротаж, бокове каротажне зондування, боковий каротаж, індукційний, діелектричний та метод потенціалів самочинної поляризації(ПС). При пошуках і розвідці нафтових і газових родовищ електричний каротаж являється основним методом дослідження свердловин і налічує найбільшу кількість модифікацій. Основні завдання : літологічне розчленування, виділення порід-колекторів та визначення фільтраційно-ємкісних властивостей.

Електропрофілювання – метод електророзвідки, що ґрунтується на вимірах уявних питомих опорів у горизонтальній площині уздовж прямолінійного маршруту на земній поверхні при фіксованому взаємному розташуванні струмових і вимірювальних електродів. Глибинність дослідження визначається розмірами установки.

Електророзвідка – геофізичний метод, який базується на вивченні природно і штучно створеного в надрах електричних полів постійного і змінного струму. Об’єктами досліджень переважно є осадові товщі та горизонти, що відрізняються високим опором: соленосні, сульфатні, карбонатні, а також кристалічні породи фундаменту. В залежності від виду використаного електричного струму і технікою проведення польових робіт розрізняють велику кількість методів і модифікацій, два основних – електропрофілювання та електрозондування. Основні завдання:

виявлення і вивчення великих структурних елементів і окремих структурних зон;

пошуки похованих структурних піднять, покритих наносами та акваторією;

виявлення і просування зон тектонічних порушень.

Запаси – це кількість нафти, газу, конденсату, що знаходяться у нафтогазоносних пластах виявлених покладів (родовищ). За промисловим значенням поділяються на балансові, умовно балансові, позабалансові, з невизначеним промисловим значенням. За ступенем геологічної вивченості поділяються на дві групи – розвідані та попередньо розвідані. Дані підрахунку запасів використовують для проектування розробки родовища, спорудження нафтогазодобувних і переробних підприємств тощо.

Запаси балансові – запаси, які на момент підрахунку можна, згідно з техніко-економічними розрахунками, економічно ефективно видобути і використати за умови застосування сучасної техніки і технології видобутку та переробки вуглеводневої сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального використання надр і охорони навколишнього природного середовища.

Запаси з невизначеним промисловим значенням – запаси, для яких виконано тільки початкову геолого-економічну оцінку з використанням технологічних та економічних вихідних даних, що припускаються.

Запаси позабалансові – запаси видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об’єктом промислового значення.

Запаси умовно балансові – запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки може бути однозначно визначений, а також запаси, що відповідають вимогам добалансових запасів, але з різних причин можуть бути використані на момент оцінки.

Зона нафтогазонакопичення – це частина нафтогазоносного району, інколи нафтогазоносної області, яка об’єднує схожі за геологічною будовою родовища нафти і газу. Межами суміжних зон нафтогазонакопичення служать осі западин, які розділяють позитивні структури, що містять нафту і газ, а також зони літологічного заміщення. Наприклад, родовища з тектонічно екранованими покладами нафти і газу.

Індукційний каротаж – модифікація електричного метода дослідження свердловин, що базується на вивченні питомої електропровідності гірських порід (обернена величина питомого опору). На основі даних метода здійснюється розчленування розрізу свердловин, виділення водо — і нафтогазоносних горизонтів.

Інклінометрія – метод ГДС для контролю і збереження заданого напряму свердловини.

Кавернометрія – вимірювання фактичного діаметра свердловини.

Каустобіоліти – горючі корисні копалини. Складаються з трьох грецьких слів: «каусто» — горючий, «біос» — життя або пов’язаний з життям, «літос» — камінь.

Класифікація видобувних запасів нафти і газу за величиною: унікальні понад 300 млн. т(млрд. м3); крупні – 100 – 300, великі 30 – 100, середні 10 – 30, невеликі 5 – 10, дрібні 1 – 5, дуже дрібні до 1. За складність геологічної будови, фазового стану вуглеводнів, умовами залягання і мінливістю властивостей продуктивних пластів виділяються поклади простої, складної, дуже складної будови. За промисловим значенням запаси нафти, газу, конденсату і наявні в них корисні копалини поділяються на балансові, умовно балансові, позабалансові, з невизначеним промисловим значенням.

Класифікація свердловин, що буряться для пошуків та розробки родовищ нафти і газу за призначенням поділяються на такі категорії: структурні, опорні, параметричні, пошукові, розвідувальні, експлуатаційні, спеціальні.

Колектор – гірські породи, які здатні вміщувати нафти, газ, воду і при розробці віддавати. Літологічно представлені пісковиками, алевролітами, вапняками. Повинні мати гарну пористість і проникність.

Комбіновані поклади – це комбінація трьох основних типів покладів (пластових, масивних, літологічно обмежених). Дуже часто зустрічаються масивно-пластові поклади. Можуть створюватися комбінації масивного і літологічно обмеженого, пластового і літологічно обмеженого. Пластовий склепінний поклад на одному з крил екранований літологічним заміщенням, а на іншому крилі – тектонічним. (малюнок).

Кондиційність або достовірність структурних побудов за підготовленням до буріння об’єктом забезпечується виконанням таких основних вимог: вибір найбільш надійних літолого-стратиграфічних або сейсмічних реперів встановлення найбільш раціонального комплексу геолого-геофізичних методів, що відповідає особливостям геологічної будови конкретного району, якість і достовірність геологічної інтерпретації первинних документів.

Конструкція свердловини – це система кріплення стовбура свердловини колонами обсадних труб, які забезпечують досягнення свердловиною проекції глибини, можливість її дослідження, ізоляція проникних горизонтів, застосування запроектованих режимів експлуатації та максимальне використання пластової енергії в процесі видобутку нафти і газу.

Критерії оцінки нафтогазоносності — це ознаки нафтогазоносності, на основі яких проводиться визначення можливої нафтогазоносності геологічних об’єктів за ступенем їхньої перспективності. Виділяють п’ять основних груп критеріїв: тектонічні, літологічні, палеогеографічні, геохімічні.

Літогеохімічний метод ґрунтується на вивченні прямих і опосередкованих ознак нафтогазоносності в корінних осадових породах. У процесі міграції газових вуглеводнів із покладу до земної поверхні на межі фаз «газ – порода – вода» відбуваються складні фізико-хімічні процеси, які в масштабі геологічного часу можуть зумовити істотні зміни складу і властивостей осадових порід.

Літологічні критерії оцінюють горизонтальну і вертикальну неоднорідність розрізу головним чином за фільтраційними властивостями порід, що його складають.

Літологічно обмежені поклади – це скупчення нафти і газу, пов’язані з резервуарами в яких насичуючі їх газоподібні та рідкі вуглеводні оточені зі всіх сторін практично непроникними породами. Прикладом такого покладу може бути лінза пісковиків у товщі глинистих порід. До цього виду також відносять поклади, що пов’язані з локальними зонами тріщинуватості порід серед непроникних порід. Запаси таких покладів переважно невеликі, а пошуки їх пов’язані з великими труднощами.(малюнок).



Страницы: 1 | 2 | Весь текст


Предыдущий:

Следующий: