термины модуль 22

1. «Історія русів»-твір української національно — політичної думки початку 19ст., де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 р. осн.увага-козаччині,хмельниччині,гетьманщині.

2. Панславізм — культурна і політична течія, ідеологія, поширена в державах населених слов*янськими народами, в основі якої лежать ідеї про необхідність їх політичного об*єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільноти.

3. москвофильство- мовно — літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття у 1819 — 1930х рр. Відстоювали єдність із російським народом і Росією.

4. Подвійна лояльність-явище, коли громадяни, одночасно в політичному розумінні ставали патріоти Великої Росії, куди і включали свою Україну — Малоросію, але як територію , а не як суспільство, що прагне політичної самостійності.

5. «Ді́ло» — провідний часопис Галичини: її перший, найстаріший і впродовж багатьох років єдиний щоденник; офіційний орган УНДО. Виходив у 1880—1939 роках

6. Громадівці — члени громад, що утворювались як національно — культурні осередки української інтелігенції в Києві та Петербурзі у 50х роках 19ст.

7. Українофіли — рух, що поширював любов до України, укр. народу та культури.

8. наздоганяюча модернізація — ті зміни, що відбуваються в країнах чи регіонах вже після того, як ці зміни відбулися в багатьох інших. Саме такий хар-р модернізації посттоталітарних держав, у тому числі і України.

9. Земства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, управи) в Рос. імперії та Російській Республіці (1917). Введені земською реформою 1864р. Скасовані в 1918 декретом Радянського уряду.

10. Отаманщина — це домінування в реальному житті Української Народної Республіки, в управлінні всіма її процесами, включаючи політичні, державотворчі, економічні, військового начала, аж до його практичної абсолютизації, підміни військовою владою будь- яких і, зрештою — всіх інших регуляторів суспільних відносин і процесів.

11. Анархо — комунізм — (безвладдя) — один із напрямків вчення про радянську владу — комунізму, і про суспільне самоврядування — анархізму, яке обґрунтовує ідею анархії, тобто безлюдського суспільства, в якому відсутня ієрархія, основаного на взаємодопомозі і солідарності всіх людей. Основа: децентралізація, свобода, рівність, взаємодопомога.

12. комнезамикомітети незаможних селян. Орган Радянської влади на селі в Україні в 1920 — 1933рр. перший-1920р.задачі: проведенні в життя радянських законів про наділення землею безземельних і малоземельних селян, у розгромі куркульства і боротьбі з бандитизмом

13. .Просвіта— українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.1ша заснована в галичині в 1868р. Як противага антиукраїнським течіям. засн. з метою підняти національну свідомість галичан. боролася за рівноправність української мови, запровадження її у школах і установах.

14. націонал-ухильництво—прояв націонал-комунізму,представники якого намагалися поєднати комунізм з національним рухом, що мав місце в рядах більшовицької партії в період боротьби за побудову соціалізму. Намагалися підірвати непорушну дружбу народів та відірвати Україну в СРСР.

15. Концепція органічного розвитку — концепція, висунута народовцями, яка грунтуєтся на тому, що всі найважливіші, базові проблемі певного народу, нації, вирішує сама нація. Передбачався розвиток шляхом створення кооперативів.

Рада — державно — політичний, представницький чи керівний орган партії, організації чи установи.

Коронний край — адміністративно — територіальна одиниця Австрійської імперії в 1849-1867 рр. і австрійської частини Австро — Угорщини в 1867 — 1918.

Мазепинство — зневажливий ярлик вживаний у відношенні до національно — визвольного руху українців в Російській імперії.

нац-культ автономія— форма самоорганізації етнічної групи для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав.

Масовізм — гонитва за кількістю, оминаючи якість. Суттєвий недолік літературних об*єднань 20ст.

Теорія боротьби двох культур — фундаментатор теорії Д. Лебідь. Прихильники цієї теорії розглядали українську культуру як відсталу, селянську, заперечували необхідність її розвитку

Хвильовизм — культурно — духовне і політичне явище, що навіть будучи сильним не змогло зруйнувати із середини існуючу систему поневолення, та й не ставивши перед собою такої мети, скерувавши сили на духовне пересотворення світу. Термін виник на політичному грунті доби і хар-ся двома основними феноминами: 1) Політика (з головним «ухилом» у національне питання), 2) культурно — духовний елемент (самобутня культура України) та історична перспектива.

Національний комунізм — термін, що описує національні меншини комуністичної течії, що виникали в колишній Російській імперії. Після створення більшовицької партії Леніна .

трести — найбільш централізована форма монополістичних об*єднань, в межах якої підприємства — учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності і підпорядковуються єдиному управлінню.

Форсована індустріалізація — процес будівництва промислових підприємств важкої і легкої промисловості на території Української РСР з кінця 1920-х років до 1941 р. Індустріалізація України кардинально змінила соціально-економічні процеси, а також у великій мірі менталітет українського народу в ХХ столітті.

Чорні дошки — міра залякування селян

 інтегральний націоналізм— теорія Д. Донцова, ідеологія ОУН. Інтегральний означає чинний (дія, справа). Основи теорії : на чолі України має бути верховний правитель, в країні повинна діяти єдина партія — ОУН, велика роль відводилась церкві.

колабораціонізм співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників.

Предыдущий:

Следующий: