словарь по финансам

  Податковим періодом є період (календарний рік тощо), протягом і по закінченні якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті платником податків.

Податкові пільгипереваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі.

Прямі податки податки, що стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків. Історично є найбільш ранньою формою оподатковування.

Система оподаткування— сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, що справляються в установленому порядку.

Ставка податку— законодавчо визначена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.

Бюджет держави— це план формування фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду

Бюджетна класифікація— єдине систематизоване згрупування доходів, видатків (в тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

Бюджетна політика— це сукупність державних заходів спрямованих на зміцнення доходної частини державного бюджету, посилення соціальної направленості видатків бюджету, створення умов макроекономічної стабілізації.

Бюджетна система— сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;

Бюджетне фінансування—  це річний план державних витрат і джерел їхнього фінансового забезпечення. 

Бюджетний механізм— це система економічних заходів впливу на забезпечення мобілізації оптимальних обсягів фінансових ресурсів бюджету, їх найефективнішого розміщення і найекономнішого використання з метою забезпечення соціального-економічного розвитку суспільства, визначеного економічною політикою держави.

Бюджетний процес— регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України;

Бюджетний регламент— це документ, у якому визначено порядок і строки складання, розгляду, затвердження бюджету, а також організація його виконання.

Бюджетний розпис— документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації;

Бюджетний устрій— організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Б. у. України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків бюджету над його доходами;

Бюджетний профіцит перевищення доходів бюджету над його видатками;

БАЛАНС БЮДЖЕТУ — рівність надходжень і видатків бюджету.

державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) — загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов’язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов’язань, що виникають на підставі законодавства або договору;

Дефіцитне фінансування – фінансування економіки, яке перевищує бюджетні можливості й спричиняє дефіцит державного бюджету (перевищення державними витратами доходів).

Дефо́лт  — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов’язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов’язаннями або виконувати інші умови договору позики

Монетизація бюджетного дефіциту використовується тоді, коли за наявності дефіциту держава має великий зовнішній борг, внаслідок якого залучення зовнішніх позик неможливе, а всі внутрішні джерела вичерпані. 

Секвестр бюджету-пропорційне скорочення видатків з усіх статей бюджету (крім захищених) протягом часу, що залишається до закінчення поточного бюджетного року.

фінансування бюджету — надходження та витрати у зв’язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Сеньйораж – це серія прибутків, що одержує національний банк та держава від випуску грошей.

Державний кредит — це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути як позичальником, кредитором або гарантом.

ДЕРЖАВНА ПОЗИКА — — форма держ. кредиту, тобто сукупність врегульованих правом грош. відносин, в яких д-ва виступає позичальником, а населення та юридичні особи — кредиторами.

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ— вид цінних паперів на пред’явника, що випускаються д-вою і розміщуються на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грош. коштів і дають право на одержання відповід. фін. доходу.

Капітальний державний борг — це вся сума випущених та непогашених зобов’язань за усіма видами позик, включаючи і відсотки по них.

Облігація — це грошовий документ (цінний папер), що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску);

Обслуго́вування держа́вного бо́ргу — це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик.

Поточний державний борг — кредити, термін платежу за які вже настав. 

Реструктуризація – це здійснення організаційно-економічних, правових,

технічних заходів,спрямованих на зміну структури підприємства,

управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні

привести підприємство до фінансового оздоровлення,збільшити обсяг

випуску конкурентоспрможної прдукції, підвищити ефективність

виробництва.

Бюджетна децентралізація – це процес передання повноважень (функцій, компетенцій і відповідальності) від центрального уряду до місцевих урядів (органів місцевого самоврядування).

БЮДЖЕТНЫЙ ФЕДЕРАЛИЗМ — устройство бюджетной системы государства, при котором каждый из уровней государственной власти располагает собственным бюджетом и действует в пределах закрепленных за ним бюджетных полномочий.

Комунальний кредит — це сукупність економічних відносин між органами місцевого самоврядування, з одного боку, фізичними та юридичними особами — з іншого, при яких місцеве самовряду-вання частіше виступає як позичальник, рідше — як кредитор.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування;

Місцеві (регіональні) фінанси — це фінанси органів місцевого (регіонального) самоврядування, що використовуються для вирішення завдань, делегованих місцевим органам влади.

Фінансову незалежність місцевого самоврядування -це здатність місцевих органів влади до самостійного вирішення питань що належать до їх компетенції з метою забезпечення соціально-економічного розвитку території.

ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ- механізм регулювання міжбюджетних взаємовідносин, спрямований на вирівнювання фінансових потенціалів регіонів і адміністративно-територіальних одиниць, за допомогою якого досягається баланс інтересів різних рівнів влади. 

Цільові фонди місцевого самоврядування-вони створюють в межах законодавства цільові фонди для розв’язання будь-яких соціальних і економічних проблем.

Державний цільовий фонд — форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб із визначених джерел, які мають цільові призначення

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами:

законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування;

обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб’єктів підприємницької діяльності;

надання права отримання виплат по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

обов’язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов’язкового соціального страхування;

солідарності та субсидування;

державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування;

цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

паритетності представників усіх суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Недержавний пенсійний фонд — це неприбуткова організація, яка функціонує та здійснює свою

діяльність відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі Закон),

виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників недержавного пенсійного

фонду, інвестування пенсійних внесків з ціллю отримання інвестиційного прибутку, а також

здійснення пенсійних виплат учасникам.

солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування базується на засадах солідарності й субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Єдиний соціальний внесок — це єдиний платіж до Пенсійною фонду, який міститиме в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування.

Предыдущий:

Следующий: